порозриватися

ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин).

Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (О. Кобилянська).

2. Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все або багато чого-небудь).

Бруньки на каштанах поналивалися, .. надходить момент, коли вони порозриваються, ніби аж з виляском, і вперше дихнуть весняним повітрям... (Остап Вишня).

3. перен. Порушитися, припинитися (про стосунки, зв'язки і т. ін.).

◇ (1) Як не порозрива́ються (д) див. розрива́тися¹.

Значення в інших словниках

1. порозриватися — порозрива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозриватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Порватися, розірватися (про все чи багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). 2》 Розлетітися на частини, зруйнуватися від вибуху, луснути під дією внутрішнього тиску (про все чи багато чого-небудь).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозриватися — як не розірва́тися. 1. Дуже голосно кричати, співати і т. ін. Дуже закумкали жаби в болоті, засвистали черепахи у сазі, а солов’ї — як не розірвуться (Панас Мирний). 2. зі сл. крича́ти, співа́ти і т. ін. Дуже голосно.  Фразеологічний словник української мови
4. порозриватися — ПОРОЗРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Порватися, розірватися (про все або багато чого-небудь; у багатьох місцях, на багато частин). Залізний блискучий леміш пірнув глибоко в землю, так, що коріння рослин чутно порозривалося (Коб.  Словник української мови в 11 томах
5. порозриватися — Порозрива́тися, -ва́юся, -єшся гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).  Словник української мови Грінченка