порозтрушувати

ПОРОЗТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що.

1. Розтрусити багато чого-небудь.

Порозтрушував [жеребець] сіно по двору, наче знає, що йому за це нічого не буде (Ю. Мушкетик);

Невтомні крила його [вітряка] були білі й іскристі..; може, оце й не зима, а вони, крутячись, клубили навколо себе хуртовину й порозтрушували навкруг стільки снігів (М. Стельмах).

2. безос. Стомити, змучити всіх або багатьох труською дорогою.

Значення в інших словниках

1. порозтрушувати — порозтру́шувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозтрушувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розтрусити багато чого-небудь. 2》 безос. Стомити, змучити всіх чи багатьох труською дорогою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозтрушувати — Порозтру́шувати, -ру́шую, -ру́шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. порозтрушувати — ПОРОЗТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розтрусити багато чого-небудь. Порозтрушував [жеребець] сіно по двору, наче знає, що йому за це нічого не буде (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93); Невтомні крила його [вітряка] були білі й іскристі..  Словник української мови в 11 томах