Орфографічний словник української мови

порозтрушувати

порозтру́шувати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порозтрушувати — -ую, -уєш, док., перех. 1》 Розтрусити багато чого-небудь. 2》 безос. Стомити, змучити всіх чи багатьох труською дорогою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порозтрушувати — ПОРОЗТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., що. 1. Розтрусити багато чого-небудь. Порозтрушував [жеребець] сіно по двору, наче знає, що йому за це нічого не буде (Ю. Мушкетик); Невтомні крила його [вітряка] були білі й іскристі..  Словник української мови у 20 томах
  3. порозтрушувати — Порозтру́шувати, -ру́шую, -ру́шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. порозтрушувати — ПОРОЗТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розтрусити багато чого-небудь. Порозтрушував [жеребець] сіно по двору, наче знає, що йому за це нічого не буде (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93); Невтомні крила його [вітряка] були білі й іскристі..  Словник української мови в 11 томах