порозтікатися
ПОРОЗТІКА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.
Розтектися, потекти в різних напрямках (про рідину);
// Поширитися по поверхні, втрачаючи чіткі обриси; розпливтися (про плями, сліди від чого-небудь і т. ін.).
Карпо хоч і не показний з себе, .. з широким, завжди замазаним лицем, до того ще й плями порозтікалися у його на щоках, мов жаби. Зате смілий, меткий (Панас Мирний);
// перен. Розійтися у різних напрямках (про людей, тварин).
Овечата, бички щиро прийнялися щипати вогку траву, .. ген порозтікались понад усім озером (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)