порося
ПОРОСЯ́, ся́ти, с.
Маля свині.
Лежить свиня під дубом біла І тридцять білих поросят (І. Котляревський);
Шолудиве порося і в Петрівку змерзне (Номис);
Не мала баба клопоту та купила порося (прислів'я);
* У порівн. Єдине, що вмів Санько робити з успіхом, – це їсти.., був круглий, .. мов сите порося (Ю. Збанацький);
Вони із Федотом розв'язали мішок і, штовхаючись, як поросята біля корита, хотіли чим швидше заглянути, що там є (Григорій Тютюнник);
// Страва з м'яса цього маляти.
Сидить [Савка] над смаженим поросям, перекидає, не п'яніючи, чарку за чаркою (О. Гончар).
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) порося́ (свиня́) на о́рчику (о́рчиком), зі сл. (величатися, пишатися і т. ін.), жарт. – занадто, дуже.
– Чого ж ти запишалась як порося на орчику? – підштовхнув її трьома пальцями Карпо (М. Стельмах);
Осадчі носилися з нею [з чуткою], мов дурень з писаною торбою, трубили на всіх перехрестях, величались, як свиня орчиком, – сам поет просить руки їхньої доньки (М. Сиротюк).
Словник української мови (СУМ-20)