порося
ПОРОСЯ́, я́ти, с. Маля свині.
Лежить свиня під дубом біла І тридцять білих поросят (Котл., І, 1952, 200);
Шолудиве порося і в Петрівку змерзне (Номис, 1864, № 1582);
Не мала баба клопоту та купила порося (Укр.. присл.., 1955, 272);
*У порівн. Єдине, що вмів Санько робити з успіхом, — це їсти.., був круглий,.. мов сите порося (Збан., Єдина, 1959, 64);
Вони із Федотом розв’язали мішок і, штовхаючись, як поросята біля корита, хотіли чим швидше заглянути, що там є (Тют., Вир, 1964, 218);
// Страва з м’яса цього маляти.
Сидить [Савка] над смаженим поросям, перекидає, не п’яніючи, чарку за чаркою (Гончар, І, 1959, 30).
Словник української мови (СУМ-11)