пороховий
ПОРОХОВИ́Й, а́, е́.
Прикм. до по́рох²;
// Начинений порохом.
Спис і шабля, .. порохові набої, пута на коні та інший риштунок і сам його вигляд свідчили про довгу і важку путь (О. Довженко);
// Який супроводжує вибух пороху.
Народ п'янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (М. Коцюбинський);
Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Я. Качура);
// Признач. для виготовлення пороху.
Пороховий завод;
// Признач. для зберігання пороху.
Одна з бомб потрапила в пороховий льох (С. Добровольський);
// Який діє за допомогою пороху.
У 1938 році у нас були сконструйовані авіаційні бойові ракети з пороховим двигуном (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)