пороховий
ПОРОХОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до по́рох²;
// Начинений порохом.
Спис і шабля,.. порохові набої, пута на коні та інший риштунок і сам його вигляд свідчили про довгу і важку путь (Довж., І, 1958, 266);
// Який супроводжує вибух пороху.
Народ п’янів од запаху крові, хрипіння смерті, порохового диму (Коцюб., II, 1955, 104);
Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Кач., II, 1958, 423);
// Признач. для виготовлення пороху.
Пороховий завод;
// Признач. для зберігання пороху.
Одна з бомб потрапила в пороховий льох (Добр., Очак. розмир, 1965, 138);
// Який діє за допомогою пороху.
У 1938 році у нас були сконструйовані авіаційні бойові ракети з пороховим двигуном (Наука.., 2, 1966, 21).
Порохови́й раке́тний двигу́н — реактивний двигун, що в ньому паливом є спеціальні сорти пороху, спресованого в камері згоряння; застосовується у ракетах як стартовий двигун літаків, снарядів і т. ін.
◊ Жи́ти (сиді́ти і т. ін.) на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі) — бути під загрозою небезпеки, катастрофи і т. ін.
— Шкури! Кругом продажні шкури! Сидять на пороховому погребі й задоволені (Збан., Єдина, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)