порпати

ПО́РПАТИ, аю, аєш, недок., що і без дод., рідко.

Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке (перев. землю); гребти (у 2 знач.).

Кури порпають грядки (Сл. Б. Грінченка);

Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає – нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. порпати — по́рпати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. порпати — (землю) розгрібати, розривати, гребти.  Словник синонімів Караванського
3. порпати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка, рідко. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке (перев. землю); гребти (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порпати — ПО́РПАТИ, аю, аєш, недок., перех. і без додатка, рідко. Розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке (перев. землю); гребти (у 2 знач.). Кури порпають грядки (Сл. Гр.); Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (Фр., IV, 1950, 83).  Словник української мови в 11 томах
5. порпати — Порпати, -паю, -єш гл. Копаться, разгребать, выгребать (о курахъ и пр.). Кури порпають грядки. Камен. у. (Пес) порте яму. ЕЗ. 5. 177. 2) Возиться, рыться въ чемъ.  Словник української мови Грінченка