портфелик
ПОРТФЕ́ЛИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.
Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу. Пенал, портфелик, голубі штанці, – Усе таке єдине й неповторне (М. Рильський);
Марійка дістала з портфелика зошит (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)