портфелик
ПОРТФЕ́ЛИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.
Мій син, грибок на двох тоненьких ніжках, У перший раз пішов сьогодні в школу. Пенал, портфелик, голубі штанці, — Усе таке єдине й неповторне (Рильський, II, 1960, 102);
Марійка дістала з портфелика зошит (Донч., V, 1957, 422).
Словник української мови (СУМ-11)