портфельчик

ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.

Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Л. Смілянський);

Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. портфельчик — портфе́льчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. портфельчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до портфель 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. портфельчик — ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1. Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Сміл., Сашко, 1954, 61); Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (Зар., На.. світі, 1967, 49).  Словник української мови в 11 томах