портфельчик
ПОРТФЕ́ЛЬЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до портфе́ль 1.
Вона мовчки покопалася в портфельчику й дістала табель (Сміл., Сашко, 1954, 61);
Васько швидко снідає і хапає старенького портфельчика (Зар., На.. світі, 1967, 49).
Словник української мови (СУМ-11)