поруганий
ПОРУ́ГАНИЙ, а, е, рідко.
Який зазнав поруги; зганьблений, зневажений.
– Ти переможеш, – упевнено напучує єпископ, – бо ти Петро, що означає камінь, твердість, опора. Ти переможеш, бо всі ми станем з тобою .. за поругану віру, за рідну землю, за святую Русь! (О. Гончар);
Він стоїть, зосереджений і серйозний .. Пісні вже давно нема. Немов сотні, тисячі людей йдуть по вулицях їхнього поруганого прекрасного міста і поступ їхній грізний і переможний (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)