порукувати

ПОРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко.

Заручи́ти.

Значення в інших словниках

1. порукувати — Порукува́ти, -ку́ю, -єш гл. = заручити. Вх. Уг. 262.  Словник української мови Грінченка