порукувати
ПОРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко.
Заручи́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порукувати — Порукува́ти, -ку́ю, -єш гл. = заручити. Вх. Уг. 262. Словник української мови Грінченка