порукувати

Порукува́ти, -ку́ю, -єш

гл. = заручити. Вх. Уг. 262.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порукувати — ПОРУКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., рідко. Заручи́ти. Словник української мови у 20 томах