порухати

ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док.

1. кого, що. Трохи, злегка поворушити кого-, що-небудь.

Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому, несучи багатозначну посмішку на своїх сонцем накраплених веснянках (М. Стельмах);

Хворе вухо кілька разів намагався [ведмідь] порухати лапою, але від кожного дотику воно ще гірше боліло (В. Гжицький).

2. ким, чим. Рухати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. порухати — пору́хати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порухати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. 2》 неперех., чим. Рухати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порухати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. порухати — ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому...  Словник української мови в 11 томах