порухати
ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док.
1. кого, що. Трохи, злегка поворушити кого-, що-небудь.
Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому, несучи багатозначну посмішку на своїх сонцем накраплених веснянках (М. Стельмах);
Хворе вухо кілька разів намагався [ведмідь] порухати лапою, але від кожного дотику воно ще гірше боліло (В. Гжицький).
2. ким, чим. Рухати якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порухати — пору́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порухати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. 2》 неперех., чим. Рухати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порухати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
- порухати — ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док. 1. перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому... Словник української мови в 11 томах