1. Словник української мови в 11 томах

порухати

ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док.

1. перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь.

Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому, несучи багатозначну посмішку на своїх сонцем накраплених веснянках (Стельмах, І, 1962, 460);

Хворе вухо кілька разів намагався [ведмідь] порухати лапою, але від кожного дотику воно ще гірше боліло (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 66).

2. неперех., чим. Рухати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порухати — пору́хати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порухати — -аю, -аєш, док. 1》 перех. Трохи, злегка поворушити що-небудь. 2》 неперех., чим. Рухати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порухати — ПОРУ́ХАТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що. Трохи, злегка поворушити кого-, що-небудь. Він поклав лебедине перо у кишеню, де лежала листівка, порухав її потрісканими, рибою пропахлими пальцями і рівно пішов додому... Словник української мови у 20 томах
  4. порухати — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови