порфір
ПОРФІ́Р, у, ч.
Загальна назва магматичних гірських порід, порфірової будови, при якій великі кристали будь-якого мінералу містяться в основній дрібнокристалічній масі.
[Елеазар:] Спинився я і задививсь на неї [вежу]: біліє мармор [мармур], мов кістки на полі, порфір шаріє, мов пролита кров (Леся Українка);
Султан звелів поховати Роксолану біля міхраба мечеті Сулейманів і над її могилою спорудив розкішну гробницю. Кам'яна восьмигранна споруда під загостреною банею, яка опирається на колони з білого мармуру й порфіру (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)