порфіра
ПОРФІ́РА, и, ж.
1. заст. Довга пурпурова мантія, символ влади монарха.
Цар не спить, .. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі (Т. Шевченко);
Василь Опанасович .. був зображений не на хмарах і не в царській порфірі (О. Полторацький);
* Образно. [Неофіт-раб:] Доки буде слатись під ноги їм, тиранам безтілесним, богам безкровним, неживим примарам, живої крові дорога порфіра? (Леся Українка).
2. бот. Морська їстівна водорість червоного кольору.
З чорноморських водоростей придатні для споживання морський салат, пухирник, лауренсія, гелідіум, порфіра (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)