порфіра
ПОРФІ́РА, и, ж.
1. заст. Довга пурпурова мантія, символ влади монарха.
Цар не спить,.. А мовчки долі, всемогучий, Дере порфіру на онучі (Шевч., II, 1953, 353);
Василь Опанасович.. був зображений не на хмарах і не в царській порфірі (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 47);
*Образно. [Неофіт-раб:] Доки буде слатись під ноги їм, тиранам безтілесним, богам безкровним, неживим примарам, живої крові дорога порфіра? (Л. Укр., II, 1951, 240).
2. бот. Морська їстівна водорість червоного кольору.
З чорноморських водоростей придатні для споживання морський салат, пухирник, лауренсія, гелідіум, порфіра (Наука.., 1, 1960, 26).
Словник української мови (СУМ-11)