порхання
ПО́РХАННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. по́рхати.
* Образно. Коли сили твоєї душі не витрачені на забаву, на тимчасові зваби, на порхання з квітки на квітку, тоді у тебе є що сказати близькій людині (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)