порхання
ПО́РХАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. по́рхати.
*Образно. Коли сили твоєї душі не витрачені на забаву, на тимчасові зваби, на порхання з квітки на квітку, тоді у тебе є що сказати близькій людині (Чаб., Тече вода.., 1961, 191).
Словник української мови (СУМ-11)