Словник української мови у 20 томах

поряд

ПО́РЯД¹.

1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч.

Далеко за річкою блиснуло щось .. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (М. Коцюбинський);

У кабінеті, коли зайшли, Ґалаґан одразу ж важко опустився в таке ж, як і сам він, масивне сап'янове крісло і жестом запросив Діденка сісти поряд (А. Головко);

Того дня Ніна поверталася додому разом з піонеркою Олею Козуб, яка жила в будинку поряд (О. Донченко);

// Безпосередньо один коло одного.

Бачим: по тихому морю два змії пливуть велетенські .. І, вигинаючись пружно, до берега поряд простують (М. Зеров);

Стільки кімнат поряд бачила я тільки в магістраті в нашому місті, але там кімнати були бодай нумеровані (Ірина Вільде);

Її наздоганяє благенько одягнута Галина Шорохова, і вони тепер ідуть поряд (А. Шиян);

// В одному ряді, на одній лінії на однаковому рівні.

Вистрибували [хлопці] з саней, бігли поряд, борсалися в заметах, змагалися з кіньми на швидкість... (Л. Смілянський);

// у знач. пред.

Коли ти поряд, мені стає весело, коли твоя рука в моїй руці – мені нічого не страшно (М. Чабанівський);

// перен. Разом, спільно, одночасно з ким-, чим-небудь.

В житті існує і негативне і позитивне поряд (із журн.).

2. у знач. прийм., з оруд. в. та прийм. з або з род. в. без прийм. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь; біля, поруч, коло.

Юзя .. пішла поряд з Даркою, несміло-ніжно поглядаючи на неї, але мовчки (Леся Українка);

Поряд із золотими ланами пшениці захвилюють, заграють райдугою нові технічні культури (М. Рильський);

Лукії сьогодні чогось не співається, їй просто хочеться отак сидіти поряд з капітаном, слухати його тиху мову, відчувати тонкий запах парфумів, що йде від нього, – чи, може, це запах океану? (О. Гончар);

Артем у кобеняці йшов поряд саней, тримаючи віжки в руці (А. Головко);

// тільки з оруд. в. та прийм. з. Уживається при вказуванні на суміжні або одночасні дії, а також на особи чи предмети, що перебувають у спільній або одночасній дії; разом, одночасно.

І навіть те, чим жив останні шість років, і вся велика, нині поставлена під сумнів проблема видалася йому не такою безнадійною поряд з тим, що відбувалося в ньому самому, поряд з тими простими, непомітними змінами його поглядів на світ, на життя і насамперед на самого себе та свою сім'ю (Ю. Мушкетик).

Поста́вити в ряд кого; Поста́вити по́ряд (на́рі́вні) див. поста́вити¹;

Ста́вити / поста́вити по́ряд див. ста́вити.

○ (1) По́ряд з (зі, із), у знач. прийм., з оруд. в.:

а) близько, недалеко.

Поряд з гаєм стояла невелика хатина (із журн.);

б) одночасно.

Поряд з дітьми у конкурсі брали участь і дорослі (з газ.);

(2) По́ряд з тим (цим), у знач. присл. – одночасно, разом з чим-небудь.

Поряд з тим, читання художньої літератури було для нього улюбленим заняттям (із журн.).

ПО́РЯД², у, ч., діал.

Порядок, лад.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поряд — (один біля одного) поруч, попліч, пліч-о-пліч// під боком, під носом.  Словник синонімів Полюги
  2. поряд — по́ряд 1 прийменник незмінювана словникова одиниця по́ряд 1 іменник чоловічого роду по́ряд 2 прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  3. поряд — див. ПОРУЧ.  Словник синонімів Караванського
  4. поряд — див. близько  Словник синонімів Вусика
  5. поряд — I 1》 присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. || Безпосередньо один коло одного. || В одному ряді, на одній лінії, на однаковому рівні. || у знач. присудк. сл. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поряд — Поруч, обруч, опліч, попліч, побіч, обіч, обік, побік, біля, побіля  Словник чужослів Павло Штепа
  7. поряд — ПО́РУЧ (безпосередньо одне біля одного), ПО́РЯД, ПО́ПЛІЧ, ПЛІЧ-О́-ПЛІЧ, ОПЛІЧ, О́БІЧ, О́БІК розм., ПО́БІЧ розм., ПО́БІК розм., ПІД БО́КОМ розм., ПІД НО́СОМ розм., О́БРУЧ розм., ПОБІ́ЛЯ розм., ПІ́ДСПІЛЬ діал.  Словник синонімів української мови
  8. поряд — По́ряд з ким, з чим і кого, чого; прийм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поряд — ПО́РЯД¹. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поруч. Далеко за річкою блиснуло щось.. Поряд сяйнуло знов, а за ним у третьому місці сильно бухнув полумінь (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах