Значення в інших словниках порядити — поряди́ти дієслово доконаного виду налаштувати, спорядити діал. Орфографічний словник української мови порядити — див. поряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови порядити — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал. Словник синонімів української мови порядити — ПОРЯДИ́ТИ див. поряджа́ти. Словник української мови в 11 томах порядити — Поряди́ти, -джу́, -диш гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка