порядити

поряди́ти

дієслово доконаного виду

налаштувати, спорядити

діал.

Значення в інших словниках

1. порядити — див. поряджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. порядити — ПОРЯДИ́ТИ див. поряджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. порядити — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. порядити — ПОРЯДИ́ТИ див. поряджа́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. порядити — Поряди́ти, -джу́, -диш гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53.  Словник української мови Грінченка