порядити
поряди́ти
дієслово доконаного виду
налаштувати, спорядити
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порядити — див. поряджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порядити — ПОРЯДИ́ТИ див. поряджа́ти. Словник української мови у 20 томах
- порядити — ЗБИРА́ТИ (готувати когось для відправлення куди-небудь, забезпечуючи всім необхідним, готувати щось у дорогу), СПОРЯДЖА́ТИ, ЕКІПІРУВА́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, ОПОРЯДЖА́ТИ, РИХТУВА́ТИ (РИШТУВА́ТИ) розм., ЗНАРЯДЖА́ТИ діал., ЗРЯДЖА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- порядити — ПОРЯДИ́ТИ див. поряджа́ти. Словник української мови в 11 томах
- порядити — Поряди́ти, -джу́, -диш гл. Прибрать, привести въ порядокъ. Вх. Зн. 53. Словник української мови Грінченка