порядком
ПОРЯ́ДКОМ, присл., розм.
Добре, як слід.
– Тривай же, Кроле, я колись та засвічу Тебе, голубочко, порядком проучу! (Л. Боровиковський);
Ми порядком таки натрудились. З нашої одежі йшла пара (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)