поряснішати
ПОРЯСНІ́ШАТИ, ає.
Док. до рясні́шати.
Ми летіли під хмарами, які дедалі згущались, порошили снігом. Мені навіть закралась зрадлива думка, – щоб сніг поряснішав, знялась хуртовина і літак повернувся (Яків Баш);
// З'явитися де-небудь у більшій кількості, стати численнішим.
Посуха, неврожаї... – Що ж, потилицю хіба чухати? Од цього кіп на ниві не поряснішає (А. Головко);
Доярка подивилася на нього строгими очима і міцно стулила губи, від чого зморшки на її обличчі ще поряснішали (С. Журахович).
Словник української мови (СУМ-20)