порівну
ПО́РІ́ВНУ, ПОРІ́ВНО, присл.
Рівними, однаковими частинами; на рівні частини.
Чоловіки ловили рибу; жінки їх перепродували – і заробітком ділилися порівну (Панас Мирний);
– Вона [земля] має належати всьому народові і роздаватися порівну в користування тим, хто обробляє її (М. Стельмах);
Боєприпаси, доставлені Хомою для роти, були розподілені порівну між усіма мінометними підрозділами полку (О. Гончар);
Його, наприклад, нудило від того, що не всім порівно ділять восени прибутки (Д. Бедзик);
Всі радощі і смутки, що випадуть на їх долю, вона поділить з ними порівно (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)