Орфографічний словник української мови

порівну

по́рі́вну

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. порівну — порівно, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порівну — Однаково  Словник чужослів Павло Штепа
  3. порівну — ПО́РІ́ВНУ, ПОРІ́ВНО, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини. Чоловіки ловили рибу; жінки їх перепродували – і заробітком ділилися порівну (Панас Мирний);...  Словник української мови у 20 томах
  4. порівну — діли́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким і без додатка. 1. Спільно харчуватися з ким-небудь (перев. в умовах матеріальної скрути). По від’їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль (М. Коцюбинський).  Фразеологічний словник української мови
  5. порівну — ПО́РІ́ВНУ (рівними, однаковими частинами; на рівні частини), ПОРІ́ВНО, НАРІВНО, НА́РІВНІ, НА́ВПІЛ, ПОПОЛА́М, ПОПОЛОВИ́НІ (на дві рівні частини). Доля намагається порівну розподілити: одному — талант, іншому — заможніших батьків (В.  Словник синонімів української мови
  6. порівну — ПО́РІ́ВНУ, ПОРІ́ВНО, присл. Рівними, однаковими частинами; на рівні частини. Чоловіки ловили рибу; жінки їх перепродували — і заробітком ділилися порівну (Мирний, І, 1954, 351); — Ніхто із людей не створював землі...  Словник української мови в 11 томах