порівняння
ПОРІВНЯ́ННЯ¹, я, с.
1. Дія за знач. порівня́ти¹ 1.
При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень, а найхолоднішим січень (з навч. літ.);
Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідниці дівчинки з перепеленям на стерні (А. Головко).
2. лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь.
З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб знов роздмухати своє обурення (З. Тулуб);
Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Г. Хоткевич);
// літ. Засіб художньої образності, один з видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.
Характерним для стилю П. Панча є .. широке використання .. порівнянь, взятих із селянського середовища (з наук. літ.).
Прибира́ти / прибра́ти слова́ (порівня́ння і т. ін.) див. прибира́ти.
○ (1) Без порівня́ння, у знач. присл. – абсолютно, безсумнівно.
Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Коцюбинський);
(2) В (у) порівня́нні з (зі), у знач. прийм. з ор. в. – порівнюючи з ким-, чим-небудь.
– Ще більш як годину чекати .. – Що таке одна година у порівнянні з п'ятьма роками! (А. Головко);
У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга з розпущеними косами, сама у рожевому, видалась Павлині напрочуд гарною (Ірина Вільде);
Наш цех в порівнянні з колишнім мартенівським цехом – це однаково, що царські палати в порівнянні з хатою бідняка (М. Руденко).
△ Сту́пені порівня́ння див. сту́пінь.
ПОРІВНЯ́ННЯ², я, с.
Дія за знач. порівня́ти².
Словник української мови (СУМ-20)