порівняння

ПОРІВНЯ́ННЯ¹, я, с.

1. Дія за знач. порівня́ти¹ 1.

При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень, а найхолоднішим січень (з навч. літ.);

Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідниці дівчинки з перепеленям на стерні (А. Головко).

2. лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь.

З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб знов роздмухати своє обурення (З. Тулуб);

Поганий з тебе стиліст, діду, не вмієш прибирати порівнянь (Г. Хоткевич);

// літ. Засіб художньої образності, один з видів тропів, що полягає у зіставленні одного предмета або явища з іншим для того, щоб глибше розкрити, яскравіше змалювати його.

Характерним для стилю П. Панча є .. широке використання .. порівнянь, взятих із селянського середовища (з наук. літ.).

Прибира́ти / прибра́ти слова́ (порівня́ння і т. ін.) див. прибира́ти.

○ (1) Без порівня́ння, у знач. присл. – абсолютно, безсумнівно.

Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Коцюбинський);

(2) В (у) порівня́нні з (зі), у знач. прийм. з ор. в. – порівнюючи з ким-, чим-небудь.

– Ще більш як годину чекати .. – Що таке одна година у порівнянні з п'ятьма роками! (А. Головко);

У порівнянні з перецвілою вже, чорнявою Маринею біло-рожева Ольга з розпущеними косами, сама у рожевому, видалась Павлині напрочуд гарною (Ірина Вільде);

Наш цех в порівнянні з колишнім мартенівським цехом – це однаково, що царські палати в порівнянні з хатою бідняка (М. Руденко).

△ Сту́пені порівня́ння див. сту́пінь.

ПОРІВНЯ́ННЯ², я, с.

Дія за знач. порівня́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівняння — (розгляд чогось з точки зору подібності) зіставлення, паралель, уподібнення. Словник синонімів Полюги
  2. порівняння — 1. Порівняння – порівняно – проти Іменником порівняння українці користуються досить широко. “Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. порівняння — по́рівняння іменник середнього роду порівня́ння 1 іменник середнього роду виявлення однакових рис або відмінностей порівня́ння 2 іменник середнього роду згладження; розміщення на одному рівні Орфографічний словник української мови
  4. порівняння — Троп, що є порівнянням одного предмета з іншим на основі спільної для них ознаки: Пшениці лан по обрію розлився, наче море (О. Гончар). Словник стилістичних термінів
  5. порівняння — [пор'іўн’ан':а] -н':а, р. мн. -н'ан' Орфоепічний словник української мови
  6. порівняння — Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. порівняння — I -я, с. 1》 Дія за знач. порівняти I 1). 2》 лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь. || літ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. порівняння — Зіставлення явищ за допомогою сполучників: як, ніби, наче, якби і т.ін.; гомерівське п. — розширене до розмірів самостійного образу. Універсальний словник-енциклопедія
  9. порівняння — ПОРІВНЯ́ННЯ, ЗІСТА́ВЛЕННЯ, ПАРАЛЕ́ЛЬ, УПОДІ́БНЕННЯ спец. Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Словник синонімів української мови
  10. порівняння — Порівня́ння; -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. порівняння — ПОРІВНЯ́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. порівня́ти¹ 1. Порівняння показників споріднених підприємств дає змогу чіткіше бачити, де і як іде справа (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах