порівняння
1. Порівняння – порівняно – проти
Іменником порівняння українці користуються досить широко. “Чудним видалось йому самому порівняння тонконогої в коротенькій спідничці дівчинки з перепеленям на стерні” (Андрій Головко). Без порівняння – незрівнянно. “Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні” (Михайло Коцюбинський). Над усяке порівняння – незрівнянно більше, краще. У цих реченнях, висловах порівняння звучить цілком природно. Чого не можна сказати про фрази, в яких воно вжите з прийменниками в і при як відповідник російських по сравнению, сравнительно. Ось одна з них: “При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень”. Тут правильно було б: як порівняти середні місячні температури (порівнюючи середні місячні температури), з порівняння... виходить.
Прислівник порівняно слушний там, де йдеться про порівняння з ким-, чим-небудь. “Порівняно з іншими Бронников мав добрий заробіток – професія машиніста по південних економіях вважалася досить дефіцитною” (Олесь Гончар).
З таким самим значенням інколи виступає й прийменник проти: “І стіл був багатший проти звичайного” (Леонід Смілянський), “Проти того ж періоду минулого року...” (з газети).
2. Порівнюючи – порівняно
Порівнюючи. Природно звучить як дієприслівник (якщо воно відповідає російському сравнивая): “Порівнюючи показники нинішнього і минулого років, бачимо рух уперед”. Однак як прислівник (аналогічний російському сравнительно) в сучасній мовній практиці вживається порівняно.
Значення в інших словниках
- порівняння — (розгляд чогось з точки зору подібності) зіставлення, паралель, уподібнення. Словник синонімів Полюги
- порівняння — по́рівняння іменник середнього роду порівня́ння 1 іменник середнього роду виявлення однакових рис або відмінностей порівня́ння 2 іменник середнього роду згладження; розміщення на одному рівні Орфографічний словник української мови
- порівняння — Троп, що є порівнянням одного предмета з іншим на основі спільної для них ознаки: Пшениці лан по обрію розлився, наче море (О. Гончар). Словник стилістичних термінів
- порівняння — [пор'іўн’ан':а] -н':а, р. мн. -н'ан' Орфоепічний словник української мови
- порівняння — Порівняння, у порівнянні, порівняно, як порівняти, проти Сучасна українська літературна й ділова мова знає іменник порівняння й широко ним користується: «З насолодою підшукував він найобразливіші порівняння, щоб роздмухати своє обурення» (З. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- порівняння — I -я, с. 1》 Дія за знач. порівняти I 1). 2》 лінгв. Слово або вислів, у якому називається особа, предмет або явище, з якими порівнюється хто-, що-небудь. || літ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порівняння — ПОРІВНЯ́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. порівня́ти¹ 1. При порівнянні середніх місячних температур виходить, що найтеплішим місяцем у північній півкулі є липень, а найхолоднішим січень (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- порівняння — Зіставлення явищ за допомогою сполучників: як, ніби, наче, якби і т.ін.; гомерівське п. — розширене до розмірів самостійного образу. Універсальний словник-енциклопедія
- порівняння — ПОРІВНЯ́ННЯ, ЗІСТА́ВЛЕННЯ, ПАРАЛЕ́ЛЬ, УПОДІ́БНЕННЯ спец. Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Словник синонімів української мови
- порівняння — Порівня́ння; -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порівняння — ПОРІВНЯ́ННЯ¹, я, с. 1. Дія за знач. порівня́ти¹ 1. Порівняння показників споріднених підприємств дає змогу чіткіше бачити, де і як іде справа (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах