1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

порівнювати

У 11-томному академічному та й інших словниках я не побачив дієслова співставляти. Як це розуміти?

А так, що його нема в нашій літературній мові. Люди, котрі користуються калькою з російської співставляти (від сопоставлять), роблять помилку. Бо є давні українські відповідники зіставляти й порівнювати, що передають те саме поняття. Синонімічність цих дієслів сприяла закріпленню в них однакової сполучуваності. Звичайно вони керують прийменниково-відмінковою формою з плюс орудний відмінок. Наприклад: “По суті справи грип сьогодні можна порівняти хіба що з легеневою чумою середніх віків” (Юрій Щербак), “Надто дужі були враження минулої ночі, коли зіставити їх з подіями попереднього дня” (Юрій Смолич).

Колись лексему порівнювати поєднували здебільшого з родовим відмінком іменників та прийменником до. Про це свідчать твори Панаса Мирного, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського. Переважало таке керування й у мові 20 – 30 років ХХ ст. Так, у Юрія Яновського читаємо: “Дубка порівняти до шхуни”. Сучасній мовній практиці воно не властиве.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівнювати — (виявляти близькість чогось) зіставляти, прирівнювати. Словник синонімів Полюги
  2. порівнювати — порі́внювати 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порі́внювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати Орфографічний словник української мови
  3. порівнювати — (з чим) зіставляти, проводити паралелю; (до чого) прирівнювати, рівняти, приміряти, уподібнювати, ототожнювати з; дк. ПОРІВНЯТИ, (усіх) зрівняти. Словник синонімів Караванського
  4. порівнювати — I -юю, -юєш, недок., порівняти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що і без дод. 1. з ким – чим, до кого – чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  7. порівнювати — Порі́внювати, -нюю, -нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка. 1. з ким — чим, до кого — чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Словник української мови в 11 томах