порівнювати
ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. знаходячи що-небудь спільне); ПРОТИСТА́ВИТИ (знаходячи протилежне, різне). — Док.: порівня́ти, зіста́вити, зрівня́ти, прирівня́ти, приміряти, примі́рити, протиставити, протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш — немає дна... (М. Масло); (Старшина:) Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні! (Г. Хоткевич).
ПОРІВНЯ́ННЯ, ЗІСТА́ВЛЕННЯ, ПАРАЛЕ́ЛЬ, УПОДІ́БНЕННЯ спец. Щасливий буду, коли напишете мені про свої роботи, які мене без порівняння більш цікавлять, ніж власні (М. Коцюбинський); На рідній землі люди звуть свого Янку Купалу білоруським Кобзарем, білоруським Шевченком. В цьому ніжному зіставленні велика народна любов до них обох (Т. Масенко); А в селянських оселях, коли зустрічаєшся з символами, бачиш сонце, чи його проміння, чи соняшник — небезінтересна паралель! (М. Стельмах); Властивістю поетичного стилю Рильського є багатство тропів — метафор, символів, алегорій, уподібнень (С. Крижанівський). — Пор. 1. порі́внювати.
РІВНЯ́ТИ (робити когось, щось однаковим з кимсь, чимсь), ПОРІ́ВНЮВАТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ, ПІДРІ́ВНЮВАТИ (злегка). — Док.: порівня́ти, зрівня́ти, підрівня́ти. (Наталка:) Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); (Катря:) Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (С. Васильченко); Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (М. Коцюбинський); — Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- порівнювати — (виявляти близькість чогось) зіставляти, прирівнювати. Словник синонімів Полюги
- порівнювати — У 11-томному академічному та й інших словниках я не побачив дієслова співставляти. Як це розуміти? А так, що його нема в нашій літературній мові. Люди, котрі користуються калькою з російської співставляти (від сопоставлять), роблять помилку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- порівнювати — порі́внювати 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порі́внювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати Орфографічний словник української мови
- порівнювати — (з чим) зіставляти, проводити паралелю; (до чого) прирівнювати, рівняти, приміряти, уподібнювати, ототожнювати з; дк. ПОРІВНЯТИ, (усіх) зрівняти. Словник синонімів Караванського
- порівнювати — I -юю, -юєш, недок., порівняти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що і без дод. 1. з ким – чим, до кого – чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- порівнювати — Порі́внювати, -нюю, -нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка. 1. з ким — чим, до кого — чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Словник української мови в 11 томах