порівнювати

ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. і без додатка.

1. з ким — чим, до кого — чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. які-небудь однорідні предмети, явища тощо, виявляти в них однакові риси або відмінності, переваги або недоліки і т. ін.

Порівнюючи життя панів та мужиків, він глибоко пересвідчився, що бог не дав долі мужикам, що для мужиків нема щастя на землі (Коцюо., І, 1955, 22);

Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (Донч., VI, 1957, 160);

Разом з цим листом засилаю до Вас і Ваші байки.. Порівняйте їх з байками Глібовими, то Ви самі побачите, які вони слабі (Мирний, V, 1955, 381);

Стаха сподівалась, що Бронко порівняє її рум’яне, як «райське яблуко», туге личко з обвислою шкірою тих жінок і зробить висновок на її користь (Вільде, Сестри.., 1958, 393);

Минуле і сучасне. На кожному кроці його можна порівняти, достойно оцінити великі завоювання нашого народу (Цюпа, Україна.., 1960, 249);

// Визнавати подібним до кого-, чого-небудь, встановлювати схожість з кимсь, чимсь; прирівнювати.

Російський народ співав. 1 хай порівнював його пісню Некрасов із стогоном, — але був у тому стогоні могутній заклик до боротьби (Рильський, III, 1956, 11);

Поет [І. Франко] порівнював себе з мулярам, що кладе цеглини до стін нової будови (Вісник АН, 4, 1949, 49).

2. перев. док., з ким — чим, у чому, чим. Зробити рівним з ким-, чим-небудь, однаковим у чомусь; зрівняти.

— Не журися..! Помруть, як і ми грішні, наші напасники… Помруть — та нічого з нагарбаного не візьмуть з собою! Всіх нас сира земля порівняє… (Мирний, III, 1954, 67);

[Катря:] Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (Вас., III, 1960, 122);

— Тепер ми рівні, — загули багачі. — Революція всіх порівняла (Гончар, II, 1959, 249).

ПОРІ́ВНЮВАТИ², юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Робити рівним, гладеньким, без виступів або западин; зрівнювати, згладжувати;

// Робити одного рівня з чим-небудь.

Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими (Номис, 1864, № 1605).

2. тільки док. Розмістити рівно, на одному рівні, на одній лінії з чим-небудь.

Підійшла [мати] до малюнка, обсмикала рушник, краще квіти порівняла (Вас., II, 1959, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порівнювати — (виявляти близькість чогось) зіставляти, прирівнювати. Словник синонімів Полюги
  2. порівнювати — У 11-томному академічному та й інших словниках я не побачив дієслова співставляти. Як це розуміти? А так, що його нема в нашій літературній мові. Люди, котрі користуються калькою з російської співставляти (від сопоставлять), роблять помилку. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. порівнювати — порі́внювати 1 дієслово недоконаного виду виявляти однакові риси чи відмінності порі́внювати 2 дієслово недоконаного виду зрівнювати, згладжувати Орфографічний словник української мови
  4. порівнювати — (з чим) зіставляти, проводити паралелю; (до чого) прирівнювати, рівняти, приміряти, уподібнювати, ототожнювати з; дк. ПОРІВНЯТИ, (усіх) зрівняти. Словник синонімів Караванського
  5. порівнювати — I -юю, -юєш, недок., порівняти, -яю, -яєш, док., перех. і без додатка. 1》 з ким – чим, до кого – чого.Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПОРІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що і без дод. 1. з ким – чим, до кого – чого. Вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. порівнювати — ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич. Словник синонімів української мови
  8. порівнювати — Порі́внювати, -нюю, -нюєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)