порікування
ПОРІ́КУВАННЯ, я, с., заст., розм.
Дія за знач. порі́кувати;
// Нарікання, ремствування.
Вихром пролітають у цирку порікування, сперечки [суперечки], гомін (Леся Українка);
* Образно. Порікування дрібних камінців наводило оспалість і досаду (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)