посаг

ПО́САГ, у, ч., заст.

1. Майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж; віно.

– Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Марко Вовчок);

На возі стояла скриня, лежали подушки й увесь посаг молодої (Н. Кобринська);

Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П. Панч).

2. етн. Те саме, що поса́д².

Старший боярин, пан Пістряк, кишки рве зо сміху, та біга по селу, та збира свій поїзд, щоб швидше на посаг молодих садовити (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ото ж, діду, наспіла потреба вже й вам поставити нову хату: – ось-ось ожените сина, то ніяк буде й молоду на посаг завести, – мовив Назар (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. посаг — (майно, що бере від батьків наречена, коли виходить заміж) придане, віно, виправа.  Словник синонімів Полюги
2. посаг — по́саг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. посаг — Віно.  Словник синонімів Караванського
4. посаг — -у, ч., заст. 1》 Майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж; віно. 2》 етн. Те саме, що посад II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. посаг — ПО́САГ (майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж), ПРИ́ДАНЕ розм., ВІ́НО заст., ВИПРА́ВА заст., ДІВИ́ЗНА заст. Щоб батьки встигли справити Аспазії посаг, весілля було призначено десь за місяць (П.  Словник синонімів української мови
6. посаг — По́саг, -гу; -саги, -гів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. посаг — ПО́САГ, у, ч., заст. 1. Майно, гроші, що їх дають батьки або родичі нареченій, коли вона виходить заміж; віно. — Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Вовчок, І, 1955, 66); На возі стояла скриня, лежали подушки й увесь посаг молодої (Кобр.  Словник української мови в 11 томах
8. посаг — По́саг, -гу м. 1) Приданое. Хоць в мене посагу не буде, але возьмуть мене і так люде. Чуб. V. 116. На посаги не вважайте, іно добрих жінок шукайте. Чуб. V. 519. 2) = посад 1. О. 1862. IV. 20 — 26. Ішла красна Марусенька на посаг. Лукаш. 152.  Словник української мови Грінченка