посаджений
ПОСА́ДЖЕНИЙ¹, а, е.
1. Дієпр. пас. до посади́ти.
Вже поросли верби й вишні, посаджені Миколою над Раставицею, а Микола не приходив (І. Нечуй-Левицький);
У селі Шевченковому є дуб, посаджений онуками Тараса Григоровича в сторіччя його народження (І. Волошин);
[Дружки:] Ще ж Галина не ваша, а наша, Бо ще ж вона та й не зряджена, На посаді не посаджена! (М. Кропивницький);
Наступного дня вранці посаджений на машини полк ввійшов у прорив (Ю. Бедзик);
– Коли б могли вони тим людям нагадати Про поневолених, замучених братів, Посаджених поза залізні ґрати (Леся Українка);
Зоставшись сама, Софія металася по кімнаті, мов звір, посаджений у клітку (А. Шиян);
На голові [моряка] була посаджена набік старенька безкозирка з полинялим написом (Ю. Збанацький);
// поса́джено, безос. пред.
На гірському схилі посаджено молодий ялиновий ліс (з газ.);
В хаті посаджено Германа на ослоні, а побратими і ще деякі старші робітники позасідали коло стола (І. Франко);
Лукію приведено до волості і, поки слідство, посаджено в холодну (Б. Грінченко).
2. у знач. прикм. Розташований, розміщений певним чином (перев. про очі, голову і т. ін.).
У жінки був довгий гострий ніс і глибоко посаджені злі очі (Ірина Вільде);
Округла голова, гордовито посаджена на широких плечах, перехилилась над тином (М. Стельмах);
Розумовську Береза знав уже кілька років .. Якби вона засміялася на повний рот, можна було б побачити два рядки тісно посаджених великих білих зубів (М. Томчаній).
ПОСА́ДЖЕНИЙ², а, етн., заст., рідко.
Який виконує на весіллі роль одного з батьків нареченого або нареченої;
// поса́джено, безос. пред.
Словник української мови (СУМ-20)