посвистування
ПОСВИ́СТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. посви́стувати і звуки, утворювані цією дією.
Несподівано .. виразно долетить тихе посвистування смутного під барканом вуркагана (С. Васильченко);
Однак минала хвилина-друга, і повторювалось те саме: знайоме посвистування якимось чином знову оживало, близьке, набридливе, дратуюче (О. Гончар);
Він не доказав, і незабаром я почув його посвистування носом (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)