посердитися

ПОСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Сердитися якийсь час.

Генеральша була не з тих, що посердяться та й забудуть (Панас Мирний);

Боженко не любив довго сердитись на Савку, тому, трохи посердившись, він зразу пом'якшав і перейшов на лагідний батьківський тон (О. Довженко).

2. з ким, розм. Те саме, що посвари́тися.

Не годиться їсти одною ложкою удвох, щоб не посердиться (П. Чубинський);

Карпо й Мотря посердилися з Лавріном та з Кайдашихою і перестали заходити до їх у хату (І. Нечуй-Левицький);

– Ти чогось наче зобидилась? Чи не з чоловіком посердилась! – вкрадливо ловить [Терентій] погляд жінки (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. посердитися — посе́рдитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посердитися — -джуся, -дишся, док. 1》 Сердитися якийсь час. 2》 з ким, розм. Те саме, що посваритися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посердитися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. посердитися — ПОСЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док. 1. Сердитися якийсь час. Генеральша була не з тих, що посердяться та й забудуть (Мирний, II, 1954, 102); Боженко не любив довго сердитись на Савку, тому, трохи посердившись...  Словник української мови в 11 томах
5. посердитися — Посердитися, -джуся, -дишся гл. 1) Посердиться. 2) Поссориться. ЗОЮР. II. 49. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились. Левиц. Пов. 87.  Словник української мови Грінченка