посеред
ПОСЕ́РЕ́Д, прийм., з род. в. Сполучення з прийм. посе́ре́д виражають:
Просторові відношення
1. Уживається при означенні простору, місця, предмета і т. ін., в центрі чи недалеко від центра якого розташоване що-небудь, перебуває хтось чи відбувається якась дія; серед.
Посеред довгої й широкої зали стояв довгий стіл, засланий червоним сукном (Панас Мирний);
Посеред села ніби стриміла на щолопочку на найвищій терасі й неначе пишалась дубова церква з п'ятьма білими банями (І. Нечуй-Левицький);
Палагна розщібнула сорочку, скинула з себе, постояла посеред хати і, боязко озираючись на Івана, пішла до дверей (М. Коцюбинський);
Ось стежка вибігла на гору, і я вже бачу, ідучи, над яром двір, посеред двору горить багаття (І. Гончаренко);
// Уживається взагалі при означенні простору, місця, де відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь.
На базарі, як посеред моря Кривавого, стоїть Гонта з Максимом завзятим (Т. Шевченко);
– До самого вечора лежав я .. Погнали худобу, а я лежу один посеред степу, і тільки сира земля мені рани студить (Григорій Тютюнник).
2. Уживається при означенні місця, простору і т. ін., в середину якого, куди спрямована дія; серед.
Ви тяжкий камень [камінь] положили Посеред шляху... (Т. Шевченко);
Звеліла її вивести посеред покою, – танцюй! (Марко Вовчок);
Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку, кинуло посеред хати віконний хрест (Григорій Тютюнник).
Означально-обставинні відношення
3. Уживається при означенні осіб, предметів, в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія; між, поміж, серед.
Герман за той час сидить посеред куп онучок, струже дещо та веде сам з собою всілякі розмови (І. Франко);
Посеред людського натовпу сліпий лірник співа-оповідає “Думу про трьох братів Азовських”... (О. Гончар);
// Уживається при означенні осіб, предметів, у числі яких знаходиться хто-, що-небудь; поміж, серед.
Був там митар посеред них (Леся Українка).
4. Уживається при означенні певних подій, явищ, які оточують кого-небудь або супроводжують якусь дію; в умовах чогось, в обставинах чогось, під час чого-небудь.
Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі, той не знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).
Часові відношення
5. Уживається при означенні проміжку між початком і кінцем певного часу, періоду, в який відбувається дія або коли наявний якийсь стан; серед.
Здурів [Петро] І світом нудить, Других і сам себе посеред ночі будить (П. Гулак-Артемовський);
У Харків і з Харкова Борис і Ляля завжди їхали разом. Якщо ж посеред навчального року виривався в Полтаву хтось один з них, то захоплював з дому коржики й для другого (О. Гончар);
У нього снігу посеред зими не дістанеш (Є. Гуцало).
6. Уживається при назві дії, заняття і т. ін., під час яких відбувається якась інша дія або які перериваються іншою дією, заняттям і т. ін.
Пані схоплюється не раз посеред обіду та біжить у пекарню (Леся Українка);
Посеред своєї розповіді хорват раптом замовк, зупинивши зачудований погляд на ордені Слави, що висвічував у Козакова на засмальцьованій потом гімнастьорці (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)