посередність
ПОСЕРЕ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Якість за знач. посере́дній 1.
Де поривається живий зв'язок художника з дійсністю, там кінчається народність творчості і починається посередність мистецтва (з наук. літ.);
Сірятина, посередність – живучі й тривкі, як усякий бур'ян (з газ.).
2. перен., розм. Про нічим не примітну, позбавлену будь-якого таланту людину.
Цей дурний Солод, мабуть, справді закоханий у Ліду із лабораторії. Що він знайшов у ній? Свята посередність (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)