посередній
ПОСЕРЕ́ДНІЙ, я, є.
1. Невисокої якості, нічим не примітний, не дуже добрий; середній.
Він [журнал] еклектичний, і твори слабі або посередні, але такі, що не виходять поза рамки рутини (І. Франко);
Вона посередня піаністка, в цьому не було жодного сумніву, але це її ніяк не бентежило (Л. Дмитерко);
// Власт. пересічній людині; звичайний, пересічний.
Посередні здібності.
2. Який здійснюється або виявляється не безпосередньо, а за допомогою, за посередництвом кого-, чого-небудь; непрямий, опосередкований; протилежне прямий, безпосередній.
Прямі відомості про кількість населення України за часів феодалізму, зокрема в XVII ст., відсутні, тому дослідники змушені використовувати посередні дані (з наук. літ.);
Подаються пропозиції і здогадки, враховуються посередні причини (О. Кундзич).
3. Який служить для зв'язку між чим-небудь, є проміжним етапом у процесі розвитку або перетворення чогось; проміжний.
Ебаргоманія президента вже обійшлася США у 8 мільярдів доларів прямих і посередніх збитків (з газ.);
Посередня ланка.
Словник української мови (СУМ-20)