посидіннячко

ПОСИДІ́ННЯЧКО, а, с., рідко.

Пестл. до поси́діння;

// Сидіння надворі.

[Маруся:] Ой, весна красна! що нам принесла? Принесла тепло і добреє літечко .. А старим бабам – посидіннячко, А господарям – поле орати, А господиням – на кроснах ткати (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. посидіннячко — посиді́ннячко іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. посидіннячко — -а, с., рідко. Пестл. до посидіння. || Сидіння надворі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посидіннячко — ПОСИДІ́ННЯЧКО, а, с., рідко. Пестл. до посиді́ння; // Сидіння надворі. [Маруся:] Ой, весна красна! що нам принесла? Принесла тепло і добреє літечко.. А старим бабам — посидіннячко, А господарям — поле орати, А господиням — на кроснах ткати (Н.-Лев., II, 1956, 462).  Словник української мови в 11 томах
4. посидіннячко — Поседі́ння, -ня с. Сидѣніе, посиживаніе. ум. посидіннячко. Ой весна-красна, що нам винесла? Ой винесла тепло і добре літечко... Молодим діткам — рученьки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннєчко. Чуб. III. 109.  Словник української мови Грінченка