посинити

ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, що.

Док. до сини́ти.

Принцеса Еліза одною рукою хапається за бік екіпажа, другою – за графа Адольфа. Смертельна блідість посинила ніс і лягла жахною печаттю на фіалкові опуклі повіки. – Ваша світлосте! (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. посинити — посини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посинити — -иню, -иниш, перех. Док. до синити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посинити — Посини́ти, -синю́, -си́ниш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. посинити — ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до сини́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. посинити — Посини́ти, -ню́, -ни́ш гл. Посинить.  Словник української мови Грінченка