посинити

посини́ти

-иню, -иниш, перех.

Док. до синити.

Значення в інших словниках

1. посинити — посини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посинити — ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, що. Док. до сини́ти. Принцеса Еліза одною рукою хапається за бік екіпажа, другою – за графа Адольфа. Смертельна блідість посинила ніс і лягла жахною печаттю на фіалкові опуклі повіки. – Ваша світлосте! (В. Винниченко).  Словник української мови у 20 томах
3. посинити — Посини́ти, -синю́, -си́ниш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. посинити — ПОСИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, перех. Док. до сини́ти.  Словник української мови в 11 томах
5. посинити — Посини́ти, -ню́, -ни́ш гл. Посинить.  Словник української мови Грінченка